Словарь української мови (1924)/вірненький
◀ вірне | Словарь української мови В вірненький |
вірненько ▶ |
|
Вірне́нький, вірне́сенький, а, е. Ум. отъ ві́рний.
◀ вірне | Словарь української мови Борис Грінченко В вірненький |
вірненько ▶ |
|
Словарь української мови — В
вірненький
Борис Грінченко
1924
Вірне́нький, вірне́сенький, а, е. Ум. отъ ві́рний.