Словарь української мови (1924)/вірити
| ◀ вірган | Словарь української мови В вірити |
вірли ▶ |
|
Ві́рити, рю, риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.
| ◀ вірган | Словарь української мови Борис Грінченко В вірити |
вірли ▶ |
|
Словарь української мови — В
вірити
Борис Грінченко
1924
Ві́рити, рю, риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.