Словарь української мови (1924)/вір'ян
| ◀ вір'я | Словарь української мови В вір'ян |
вісень ▶ |
|
Вір'я́н, на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.