Словарь української мови (1924)/відіспати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відіспати
Берлін: Українське слово, 1924

Відіспа́ти, сплю́, спи́ш, гл. 1) Проспать. Відіспа́ти ове́ць. Проспать до тѣхъ поръ, пока овцы разбредутся. Як чабан одіспав вівці, то, прокинувшися, голосить за ними, і пішов шукати. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Отоспаться, не доспавъ, наверстать и выспаться потомъ. Одіспав сьогодні за ввесь тиждень.