Словарь української мови (1924)/відхрещуватися

by Борис Грінченко

◀ відхрещувати

Словарь української мови Борис Грінченко В відхрещуватися

відхтітися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відхре́(и́)щуватися, щуюся, єшся, сов. в. відхрести́тися, щу́ся, стишся, гл. Открещиваться, откреститься. Відхрестишся від дідька, а збудешся гріха. Ном. № 2797. Від смерти а ні відхреститися, а ні відмолитися. Ном. № 8250. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас. Чуб. I. 120.