Словарь української мови (1924)/відучувати
| ◀ відучити | Словарь української мови В відучувати |
відучуватися ▶ |
|
Віду́ч(ув)а́ти, ча́ю, (чую), єш, сов. в. відучи́ти, чу́, чиш, гл. Отучать, отучить.
| ◀ відучити | Словарь української мови Борис Грінченко В відучувати |
відучуватися ▶ |
|
Словарь української мови — В
відучувати
Борис Грінченко
1924
Віду́ч(ув)а́ти, ча́ю, (чую), єш, сов. в. відучи́ти, чу́, чиш, гл. Отучать, отучить.