Словарь української мови (1924)/відтуляти
| ◀ відтулити | Словарь української мови В відтуляти |
відтупати ▶ |
|
Відтуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відтули́ти, лю́, лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.
| ◀ відтулити | Словарь української мови Борис Грінченко В відтуляти |
відтупати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відтуляти
Борис Грінченко
1924
Відтуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відтули́ти, лю́, лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.