Словарь української мови (1924)/відтоптувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відтоптувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відто́птувати, тую, єш, сов. в. відтопта́ти, пчу́, чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. III. 156.