Словарь української мови (1924)/відтискати
◀ відтинати | Словарь української мови В відтискати |
відтів ▶ |
|
Відтиска́ти, каю, єш, сов. в. відти́снути, ну, неш, гл. 1) Отдавливать, отдавить. 2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. МВ. (О. 1862. I. 101). Молодиць і дівчат одтиснули далі. МВ. (О. 1862. I. 101).