Словарь української мови (1924)/відтаганювати
◀ відтаганити | Словарь української мови В відтаганювати |
відтак ▶ |
|
Відтага́нювати, нюю, єш, сов. в. відтага́нити, ню, ниш, гл. Снимать, снять съ тренога котелокъ съ варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?