Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відсіль
Берлін: Українське слово, 1924

Відсіль, відсіля́, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Нп. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. I. 106.