Словарь української мови (1924)/відстрахати

by Борис Грінченко

◀ відстраждати

Словарь української мови Борис Грінченко В відстрахати

відстрахатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відстраха́ти, ха́ю, єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: „Зась, свинота!“ Св. Л. 299.