Словарь української мови (1924)/відсторонитися

by Борис Грінченко

◀ відстовбурчувати

Словарь української мови Борис Грінченко В відсторонитися

відсторонь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відсторони́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Посторониться. 2) Отстраниться. Краще відсторонитись, ніж і собі у біду попасти. Мир. Пов. II. 103.