Словарь української мови (1924)/відставляти

by Борис Грінченко

◀ відставити

Словарь української мови Борис Грінченко В відставляти

відстановити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відста́вити, влю, виш, гл. 1) Отставлять, отставить. Стривай, чавун з окропом трохи відставлю. 2) Оттопыривать, оттопырить. Вовк одставив свій хвіст. Чуб. I. 52.