Словарь української мови (1924)/відсилати
| ◀ відсиджувати | Словарь української мови В відсилати |
відсилити ▶ |
|
Відсила́ти, ла́ю, єш, сов. в. відісла́ти, шлю́, шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. I. 175. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту да одіслав на небо. Чуб. I. 146.