Словарь української мови (1924)/відсердитися
◀ відселятися | Словарь української мови В відсердитися |
відси ▶ |
|
Відсе́рдитися, джуся, дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581.