Словарь української мови (1924)/відсердитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відсердитися
Берлін: Українське слово, 1924

Відсе́рдитися, джуся, дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581.