Словарь української мови (1924)/відселяти
| ◀ відселити | Словарь української мови В відселяти |
відселятися ▶ |
|
Відселя́ти, ля́ю, єш, сов. в. відсели́ти, лю́, лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.