Словарь української мови (1924)/відсвічувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відсвічувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відсві́чувати, чую, єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться.