Словарь української мови (1924)/відсапувати

by Борис Грінченко

◀ відсапнути

Словарь української мови Борис Грінченко В відсапувати

відсахнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Відса́пувати, пую, єш, сов. в. відсапа́ти, па́ю, єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю.

II. Відса́пувати, пую, єш, сов. в. відсапну́ти, ну́, не́ш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Левиц. I. 162. Відсапнув трохи.