Словарь української мови (1924)/відрізати
◀ відріз | Словарь української мови В відрізати |
відрізнити ▶ |
|
Відрі́зати, ся. См. Відрізувати, ся.
◀ відріз | Словарь української мови Борис Грінченко В відрізати |
відрізнити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відрізати
Борис Грінченко
1924
Відрі́зати, ся. См. Відрізувати, ся.