Словарь української мови (1924)/відрядити
| ◀ відрубувати | Словарь української мови В відрядити |
відряжати ▶ |
|
Відряди́ти, ся. См. Відряжати, ся.
| ◀ відрубувати | Словарь української мови Борис Грінченко В відрядити |
відряжати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відрядити
Борис Грінченко
1924
Відряди́ти, ся. См. Відряжати, ся.