Словарь української мови (1924)/відрочити
◀ відросток | Словарь української мови В відрочити |
відрубати ▶ |
|
Відрочи́ти. См. Відрочувати.
◀ відросток | Словарь української мови Борис Грінченко В відрочити |
відрубати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відрочити
Борис Грінченко
1924
Відрочи́ти. См. Відрочувати.