Словарь української мови (1924)/відроблятися
◀ відробляти | Словарь української мови В відроблятися |
відробок ▶ |
|
Відробля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відроби́тися, блю́ся, бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було над вечір одробимось, пані куди в гостину пійде, — сидимо коло воріт. МВ. II. 36.