Словарь української мови (1924)/відпірка
◀ відпіратися | Словарь української мови В відпірка |
відпірчити ▶ |
|
Ві́дпірка, ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. НВолын. у.
◀ відпіратися | Словарь української мови Борис Грінченко В відпірка |
відпірчити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відпірка
Борис Грінченко
1924
Ві́дпірка, ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. НВолын. у.