Словарь української мови (1924)/відпуститель
◀ відпуст | Словарь української мови В відпуститель |
відпустити ▶ |
|
Відпусти́тель, ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. I. 178.
◀ відпуст | Словарь української мови Борис Грінченко В відпуститель |
відпустити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відпуститель
Борис Грінченко
1924
Відпусти́тель, ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. I. 178.