Словарь української мови (1924)/відпрохати
◀ відпроторитися | Словарь української мови В відпрохати |
відпрохувати ▶ |
|
Відпроха́ти, ся. См. Відпрохувати, ся.
◀ відпроторитися | Словарь української мови Борис Грінченко В відпрохати |
відпрохувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відпрохати
Борис Грінченко
1924
Відпроха́ти, ся. См. Відпрохувати, ся.