Словарь української мови (1924)/відполовинити

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відполовинити
Берлін: Українське слово, 1924

Відполови́нити, ню, ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув. Г. Барв. 405.