Словарь української мови (1924)/відпивати

by Борис Грінченко

◀ відпечатувати

Словарь української мови Борис Грінченко В відпивати

відпиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відпива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відпи́ти, відіп'ю́, п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Черниг. г. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. е. во время своей жизни выпилъ все что могъ, теперь не могу. Грин. I. 53.