Словарь української мови (1924)/відлясок
| ◀ відлягти | Словарь української мови В відлясок |
відмага ▶ |
|
Ві́длясок, ску, м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі йдуть. Г. Барв. 58. Поцілувала тричі, аж одляски пішли по-під вербами. Левиц. I. 51.