Словарь української мови (1924)/відлюбити

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відлюбити
Берлін: Українське слово, 1924

Відлюби́ти, блю́, биш, гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена. Нп.