Словарь української мови (1924)/відлучний
◀ відлучатися | Словарь української мови В відлучний |
відлучувати ▶ |
|
Відлу́чний, а, е. Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у.
◀ відлучатися | Словарь української мови Борис Грінченко В відлучний |
відлучувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відлучний
Борис Грінченко
1924
Відлу́чний, а, е. Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у.