Словарь української мови (1924)/відкіль
◀ відкидатися | Словарь української мови В відкіль |
відкільсь ▶ |
|
Відкіль, відкіля́, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Котл. Ен. I. 16. Не стямишся, відкіль лихо складеться. Ном. № 1963. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.