Словарь української мови (1924)/відклінне
◀ відкликатися | Словарь української мови В відклінне |
відклінщина ▶ |
|
Відклінне, ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я їй да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку. Грин. III. 175. Мил. 113.