Словарь української мови (1924)/відкаснутися

by Борис Грінченко

◀ відкасник

Словарь української мови Борис Грінченко В відкаснутися

відкатувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відкасну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тілько на яві — і ві сні не снися. Ном. Одкаснись від мене і від лиця мого. Ном. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись. Г. Барв. 206.