Словарь української мови (1924)/відзіґорний

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відзіґорний
Берлін: Українське слово, 1924

Відзіґо́рний, а, е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у. См. фіціґорний.