Словарь української мови (1924)/віджимати

by Борис Грінченко

◀ відживляти

Словарь української мови Борис Грінченко В віджимати

віджинати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Віджима́ти, ма́ю, єш, сов. в. віджа́ти, відіжму́, меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Рудч. Ск. II. 151. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки. Левиц. КС. 43.