Словарь української мови (1924)/відживати

by Борис Грінченко

◀ віджахнутися

Словарь української мови Борис Грінченко В відживати

відживити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Віджива́ти, ва́ю, єш, сов. в. віджи́ти, живу́, ве́ш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.