Словарь української мови (1924)/віддивитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
віддивитися
Берлін: Українське слово, 1924

Віддиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Окончить смотрѣть. Умирающая говоритъ: Очі ж мої каренькії віддивилися, уста ж мої сахарнії 'дговорилися. Чуб. I. 771.