Словарь української мови (1924)/відгонити

by Борис Грінченко

◀ відгомін

Словарь української мови Борис Грінченко В відгонити

відгоріти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відго́нити, ню, ниш, гл. 1) = Відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.