Словарь української мови (1924)/відговорювати
| ◀ відговорити | Словарь української мови В відговорювати |
відговорюватися ▶ |
|
Відгово́рювати, рюю, єш, відговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відговори́ти, рю́, риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.