Словарь української мови (1924)/відглушити
◀ відгін | Словарь української мови В відглушити |
відгнивати ▶ |
|
Відглуши́ти, шу́, шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
◀ відгін | Словарь української мови Борис Грінченко В відглушити |
відгнивати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відглушити
Борис Грінченко
1924
Відглуши́ти, шу́, шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.