Словарь української мови (1924)/відвіт
| ◀ відвість | Словарь української мови В відвіт |
відвітити ▶ |
|
Відві́т, ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. Одві́т оддава́ти. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.
| ◀ відвість | Словарь української мови Борис Грінченко В відвіт |
відвітити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відвіт
Борис Грінченко
1924
Відві́т, ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. Одві́т оддава́ти. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.