Словарь української мови (1924)/відволодати

by Борис Грінченко

◀ відволода

Словарь української мови Борис Грінченко В відволодати

відволож ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відволо́дати, даю, єш, гл. Отходить, вылѣчить. На силу, та на превелику силу його відволодали. Вже і водою обливали і трусили. Кв. I. 106. Одволодай мою дитину єдину! Дай дання від любощей. Г. Барв. 536.