Словарь української мови (1924)/відволога

by Борис Грінченко

◀ відволікати

Словарь української мови Борис Грінченко В відволога

відвологнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відволо́га, ги, ж. Основное значеніе = Відволода = Відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого? Лавр. 113.