Словарь української мови (1924)/відвисати

by Борис Грінченко

◀ відвинутися

Словарь української мови Борис Грінченко В відвисати

відвихнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відвиса́ти, са́ю, єш, сов. в. відви́снути, ну, неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. I. 15. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. I. 3.