Словарь української мови (1924)/відвертатися

by Борис Грінченко

◀ відвертати

Словарь української мови Борис Грінченко В відвертатися

відвертіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. відверну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. I. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.