Словарь української мови (1924)/відважний
| ◀ відважити | Словарь української мови В відважний |
відважність ▶ |
|
Відва́жний, а, е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче. К. ХП. 78.
| ◀ відважити | Словарь української мови Борис Грінченко В відважний |
відважність ▶ |
|
Словарь української мови — В
відважний
Борис Грінченко
1924
Відва́жний, а, е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче. К. ХП. 78.