Словарь української мови (1924)/відбіснуватися
| ◀ відбірний | Словарь української мови В відбіснуватися |
відбляск ▶ |
|
Відбіснува́тися, ну́юся, єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
| ◀ відбірний | Словарь української мови Борис Грінченко В відбіснуватися |
відбляск ▶ |
|
Словарь української мови — В
відбіснуватися
Борис Грінченко
1924
Відбіснува́тися, ну́юся, єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.