Словарь української мови (1924)/відбороняти

by Борис Грінченко

◀ відборонити

Словарь української мови Борис Грінченко В відбороняти

відборонятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відбороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. відборони́ти, ню́, ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. I. 71.