Словарь української мови (1924)/відболіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відболіти
Берлін: Українське слово, 1924

Відболі́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболѣть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Кіев.